Додому Статті «Хор, як наркотик: спробував на такому рівні співати, більше нікуди не підеш» , – Катерина Устьянцева

«Хор, як наркотик: спробував на такому рівні співати, більше нікуди не підеш» , – Катерина Устьянцева

1 min read
Коментарі Вимкнено до «Хор, як наркотик: спробував на такому рівні співати, більше нікуди не підеш» , – Катерина Устьянцева
0
430

Або як одна українка керує симфонічним хором Ставангера.

Однієї недільної меси в церкві Ставангера я, як звично тихенько співала службу з книжечки. «Непоганий голос маєте, йдіть співати в хор» – сказала мені якось дружина священика. Так я дізналася про найбільший музичний колектив в місті. 

«Але туди не просто потрапити, там керівник Катерина – професіонал, яка, як ніхто, розбирається у високій музиці», – сказали мені згодом. Так я дізналася про українку Катерину Устьянцеву, яка очолює Stavanger Symfonikor” – симфонічний  хор міста Ставангер

Ставангерський симфонічний хор – аматорський колектив, який належить Ставангерськомусимфонічному оркестру (SSO), з яким і виконує всі композиції. Співає в хорі більше 80-ти людей. Репертуар – класика, відомі світові твори. Зібралися тут люди різного віку та національностей. Об’єднує їх одне – любов до класичної музики.  

Хор був заснований ще в далекому 1991 році. І вже десятий рік керує цим величезним колективом українка Катерина Устьянцева – українка, котра народилася, навчалася і працювала в Києві. Живе в Норвегії вже 18 років. І саме до неї ми сьогодні завітали поспілкуватись про музику, роботу та життя у Норвегії.

А: (автор): Як ви потрапили до Норвегії, Катерино?І як стали керівником такого великого хору?

К: (Катерина):

Я закінчила Київську консерваторію і мені потрібна була педагогіка. 

Пропрацювала довго в столиці України і мені захотілося побачити щось нове. 

Найцікавішою педагогіка була тут, в Норвегії, тож я подала документи в університет Ставангера.

Мені пощастило, що я знала один норвезький хор, диригент якого запросив мене оглянути місцеву консерваторію, і я поступила.

З 2001 року я в Норвегії. Тут я довго вчилася, паралельно працювала з маленькими хорами. Потім отримала роботу в музичному училищі. Вона у мене була постійною і я вирішила більше нічого не шукати.  Бо до того часу мені ще хотілося їздити туди-сюди.

В Ставангерському симфонічному хорі я почала працювати значно пізніше. Спочатку було багато маленьких місцевих хорів, аматорських. Я захотіла сама співати в хорі. Почала співати, згодом вже розспівувала інших, через деякий час стала помічником диригента. А вже тоді мене запросили керувати хором. Так все і почалося.

А: Як давно у Вас любов до музики?

К: Музику люблю з дитинства. Я співала в київському дитячому «Щедрику», потім поступила в музичне училище на диригента і так почалося… В Міжнародному центрі мистецтв в Києві пропрацювала 11 років. То була робота з дитячим хором «Веснівка», я її обожнювала. 

А: Ставангерський симфонічний хор – величезний колектив, який існує десятки років. Учасників – майже сотня. В чому таємниця успіху?

К: Ставангерський симфонічний хор – це єдине місце в Ставангері, де я можу займатися музикою на найвищому професійному рівні. Професійного хорового середовища тут немає. І тому виходить, що це найкраще місце, де можна співати складні твори з оркестром. Таємниця довгого існування хору в тому, що він належить оркестру. А це постійно надихає, стимулює. Але загалом, хор – як наркотик: якщо кілька разів спробував на такому рівні співати, з таким оркестром, солістами і з такими диригентами, які приїжджають в Ставангер, тоді в інший колективвже не хочеться йти.

А: Що вважаєте найбільшим досягненням хору і чи доводилося співати зі світовими зірками?

К: Хор може співати різними мовами. Китайською хіба ми жодного разу не пробували. А так співали на всіх європейських мовах. Меса Брукнера – наше досягнення. (А: Всесвітньо відомий твір «Мі-мінорна меса» Антона Брукнера, за який сучасники назвали його «Палестріною 19 сторіччя». Брукнер – австрійський композитор – примітка редакції).  Дуже складна меса, там все висить на хорі. Виконується з маленьким оркестром, який складається лише з духових інструментів. І, в основному, це  – восьмиголосна меса. 

Зірка, з якою поталанило працювати, це – ФіліппХерревеге.  (А: Бельгійський диригент, знаний у всьому світі. Херревеге найбільш відомий,  як диригент музики Йоганна Себастьяна Баха. Він вважається батьком-засновником барокової автентичної практики). Він моєю зіркою був завжди. Як я тільки потрапила в хор і побачила в програмі, що він буде – не пам’ятаю, скільки років тому це було – я зрозуміла, що мрія здійснилася! Він тут працював, як шеф-диригент в Ставангері кілька років. Я слухала його диски все життя, він для мене був ідеалом.

А: Який твір хочеться заспівати з хором, чи є у вас якась музична мрія?

К: Є мрія заспівати Рахманінова «Всеношну». (А:Цей твір світової класики виконують у всіх країнах світу, незалежно від віросповідання. Твір написано на православні тексти, а музика та її духовна спрямованість не залишить нікого байдужим). Але мені весь час здається, що ми ще не доросли, що треба ще трохи позайматися. І спів «а капелла» (спів без супроводу оркестру) потребує особливих навиків. Тому мені здається, що це нездійсненна мрія… 

А: Чи відчуваєте ви різницю в культурі музики між Норвегією та Україною? Чи є вона взагалі?

К: Різниця є. Можливо, тут трохи більше різноманіття в стилях. А так, то і в Україні прекрасна музична культура.

А: Українською щось заспівати з хором хочеться?

К: Далі «Будьмо гей!» ми не пішли (сміється, – авт.). Але у мене є друг в Ставангері з України і ми з ним постійно співаємо українських пісень, коли є така нагода. Якщо поїздка з хором буде в Україну, то ми неодмінно вивчимо кілька українських творів!

А: То що потрібно для того, аби Ставангерськийсимфонічний хор приїхав з гастролями до України?

К: Хор насправді дуже мало подорожує, бо він величезний і для того потрібні великі ресурси. Для поїздки нас має зібратися мінімум 60 людей. Такими є наші умови і вони для всіх однакові. Це не просто. Але найперше, потрібне запрошення. 

Ми вже були в Британії і Франції. Нас завжди дуже тепло приймають. Нам для початку б в Осло приїхати, в оперу, наприклад. Було б цікаво також заспівати у Nidarosdomen у Трондхеймі. 

Розмовляла Маряна Могитич – Пітковська

Найближчі концерти Stavanger Symfonikor:

17 жовтня – Film konsert: Mektige korverk frafilmverden. 

05 – 06 грудня – Messias. Композитор Георг Фрідріх Гендель

12- 13 грудня – Julekonsert

Load More By Zara
Load More In Статті
Comments are closed.

Перегляньте також

Чи будуть наші діти говорити українською…

Одна з найболючіших проблем, з якою доводиться зустрітись сім`ям емігрантів – дитина…