Норвезькі остарбайдери. Михайло Сідельник.

Михайло Седельник

Чотири роки тому в 2015 р. в Посольстві України в Норвегії в м. Осло відбулася зустріч з Михайлом Сідельником, українським військовополоненим в Норвегії часів Другої світової війни.

Михайло Сідельник, тоді 92-річний колишній радянський / український ветеран війни, який проживаєв Кіровградській області у Знам’янці.

Він згадує: місцеві жителі підгодовували – вночі підкладали замотану їжу під каміння обабіч дороги, по якій iшли полонені. То були варена риба, картопля, хліб, замотані спеціально у жовтий папір. В обід бранці цим тамували голод. Але так тривало недовго. Німці поставили уздовж дороги шибениці, і допомога закінчилася.
Його як військовополоненого змусили працювати над німецьким залізничним проектом через Соляну гору з 1 серпня 1943 року до мирного врегулювання в травні 1945 року.
Михайло Сідельник прибув до Норвегії 26 липня 1943 року – arbeidsbataljon nr.183 i Dunderlandsdalen.
Після визволення, влітку 1945 року Михайло Сідельник був відправлений до Москви для допитів. Звідти його відправили до Красноярська. У Красноярську йому довелося шість років працювати в золотих копальнях з тисячами інших колишніх військовополонених. Він повернувся в Україну лише в 1952 році.

Михайло Сідельник запрошувався до Rana av Narviksenteret, музей Helgeland Museum.

Видання молода Україна написало статтю про Михайла.

З фейсбук сторінки Ніни Хаген