Номінантка конкурсу майстрів українського Handmade “Ukraine with Love” 2020 – Ніна Хаген. Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.

 Nina Hagen розповідає про себе так:«Працюю у місті Осло в українській суботній школі «Еллісів», де знайомлю учнів з традиціями українського народу, зокрема зі святами, з народною творчістю, леґендами, українськими іграшками. Проводжу майстерки з виготовлення ляльки для норвезьких родин. Це наша оаза українства на чужині. Більшість діток народжені за кордоном, зростають далеко від історичної Батьківщини. Тож важливо, щоб культура України була інтегрована в навчальні програми суботньої школи «Еллісів». Без знання традицій, мови «пуповина» з Україною була б обірвана».  

Наша школа має назву Українська школа «Еллісів» на честь доньки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. Норвезько-українські культурні зв’язки мають глибоке коріння. Поруч з моєю лялькою Еллісів на світлині ви бачите книгу «Королівське дзеркало» про доньку Ярослава Мудрого Єлизавету та її чоловіка, норвезького короля Гаральда, про часи Київської Руси. Старшу доньку Ярослава Мудрого, київську принцесу, якій судилося стати королевою вікінгів звали Елізавета = Еллісів (på norsk språk). Золотоволоса Ярославна стала знаковою постаттю в історії похмурої Скандинавії. Освічена, красива, сильна, вольова. Її біографія повна таємниць і протиріч. Українка, в яку з першого погляду закохався войовничий норвезький принц Гарольд Суворий. Її доля оспівана у так званих “королівських” сагах. Прадавня історія України від норвезької письменниці Vera Henriksen «Kongespeil» в перекладі Наталі Іваничук «Королівське дзеркало». 

 Про ляльки

Чимало моїх лялечок знайшли свої нові домівки в українській діаспорі в різних куточках світу: в Австралії, Канаді, Італії, Норвегії.
Усі вони різні, продумані до найменших дрібниць, кожна зі своєю історією та характером. Усім, хто хоче щось створювати власними руками, побажаю отримувати насолоду від процесу створення та кінцевого результату своєї праці. Адже, якщо творити щиро, якісно та натхненно, результат неодмінно приємно вразить.

Слідкую за процесами збереження лялькарства в Україні. Брала участь у проєкті Али Стоян «Таїна української ляльки», у Міжнародній виставці авторських ляльок «Ляльковий Подіум». Влітку ляльки поїдуть на вікінг-фестиваль Tønsberg Vikingfestival.

Також ми разом з Український культурно-освітній центр в Осло долучились до видання настінного календаря – 2020 “ТАЇНА УКРАЇНСЬКОЇ ЛЯЛЬКИ”;  Наразі цей довідник про українських майстринь-лялькарок і методичний порадник з виготовлення ляльки-мотанки є в родинах і в Тронхеймі, і в Осло.   

Учениця:  На уроках українознавства в нашій українській школі «Еллісів» в Осло пані Ніна розповідала нам про традиції нашого народу і вчила мотати ляльки. А коли подарувала мені свою ляльку-мотанку, я дуже зраділа. Це тепер наш сімейний оберіг. Тут, далеко від України, лялька пані Ніни має ще одну важливу функцію – вона такий собі маленький, ляльковий посол України в Норвегії. Моя мотаночка вже була на кількох виставках у школі, де учні з різних країн представляли традиції своїх народів. Та все ж, напевне, найбільшою популярністю мотанки користуються серед українців.