«Стояла я і слухала весну…», – писала Леся Українка в одному із своїх віршів. У лютому ми традиційно проводимо Лесині уроки, робимо презентації про її життя та творчість. Ось і минулої суботи вчителька української мови та літератури пані Наталія Nataliia Zhytova розповідала дітям про Лесину поезію та про «Лісову пісню». А далі вже розмова природно пішла про головних героїв драми-феєрії, а потім і про народні вірування та традиції.

Але це був не єдиний привід говорити про весну та народні традиції Tієї суботи в Українській школі «Еллісів» в Осло. Справа в тому, що ми готувалися до свята Колодія, Масниці, дня, коли ми нарешті попрощаємось із довгою норвезькою зимою. Ми вже так чекаємо весну, що вирішили відсвяткувати одразу і по-українськи, і по-норвезьки – в надії, що весна прийде тоді скоріше. Тому приготували і вареники, і пиріжки, і млинці з оладками, і тістечка, і норвезькі булочки із збитими вершками та повидлом – fastelavnsboller.

Норвезьке зимово-весняне свято проводиться напередодні Великого посту. Хлопчик Якоб підготував розповідь і презентацію. У сьогоденні Fastelavn традиційно святкують із солодкими булочками та із гілочками, прикрашеними різнокольоровим пір’ям – fastelanvsris, символом родючості. Ось такі барвисті гілочки і робили наші малята-дошкільнята в групах «Веселка» і «Бедрик».

А коли ми перейшли до традиційного святкування українського Колодія, то тут усі дізналися багато нового для себе. Звичайно Колодій приходить десь за місяць до Великодня, тієї благословенної пори, коли зима зустрічається із весною Пані Ніна не тільки розповіла, а й показала, як святкували наші предки. Свято Колодія – одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодій, Колодка, Масниця. На Колодія таку колодку, як на наших світлинах, прив’язували до руки тому, хто не встиг одружитися 🙂, Така була давня українська.традиція,таке «покарання», бо в ті часи в 20 років молодь мала б уже мати сім’ю. Ходив Михайло з колодкою в нас на святі недовго, лише на демонстрації, а в давнину треба було відкупитися, щоб цю колодку зняли.

А ще пані Ніна зробила для нас ляльку-мотанку – дівчинку-весну. А ще грала на сопілці, як це робив Лукаш в «Лісовій пісні». А ще наша маленька учениця Аврора (4 роки) із дошільної групи “Бедрик” розказала напам’ять фрагмент із “Лісової пісні”, з яким вона бере участь у конкурсі Лесі Українки “Змагаймось за нове життя”.

На нашому святі приємно було приймати гостей– ми привітали нову українську громадську організацію Східної Норвегії. Її голова Тетяна Бондаренко підготувала для нас тематичну вікторину та провела лотерею з чудовими призами на радість усім дітям та дорослим. Дякуємо пані Тетяні та її команді!

Усі були в захваті від свята. Було весело, цікаво, пізнавально, дружно, затишно-родинно, а ще дуже-дуже смачно. Ось так і має бути, коли зустрічаються українці, куди б нас не закинула доля.

Photo credit Nina Hagen Svitlana Riseberg

Load More By Mosand Olga
Load More In Статті

Залишити відповідь

Перегляньте також

Українці Норвегії вітають Україну та міжнародну українську спільноту з Днем Вишиванки!

Пам’ятаймо про українське коріння, бережімо мову та традиції. Нехай наша Ненька квіт…